Текст данной песни:
Із далеких віків та із сивих давнин
Люди вірять, що Правда на світі жива.
І шукати ту Правду пішов не один,
Та ніхто не вернувся назад.
Раз зібрався в дорогу один чоловік,
Кинув рідних і дім, кинув все будь що будь...
Обійшов цілий світ і минув його вік...
Нелегкою була довга путь.
Приспів
Та він вірив, що Правда на світі жива,
Молода, неземної краси, як богиня.
Свято вірив, що Правда не просто слова,
Що ніколи вона не загине.
І зустрілась бабуся потворна й страшна,
Вся у зморшках і шрамах, сліпа і беззуба
То й була ота Правда, яку він шукав,
Що у битвах знайшла свою згубу.
І заплакав з гіркої розпуки старий
"Люди вірять, що ти молода і прекрасна.
Як я їм розкажу, що я правду зустрів
Таку кволу, стару і нещасну?"
Ну, а Правда на те усміхнулася криво
"Ти дитячу їх віру в серцях не души.
Можна все у людей відібрати... крім віри
А тому ти їм просто... збреши...
Приспів
Ти скажи їм, що Правда на світі жива,
Молода, неземної краси, як богиня.
Нехай вірять, що Правда не просто слова,
Що ніколи вона не загине."