Текст данной песни:
1. Вишивала сорочку мати,
Край вікна на стільці сиділа,
Та виносила часто з хати,
Щоб сорочка, як сніг, біліла.
До схід сонця ішла полями,
Набирала ниток в долоні,
Їй клубок, поміж трав, з стежками,
Явір гіллям котив червоний.
2. Брала мати нитки-проміння,
Полоскала їх у росах чистих
Та, поклавши їх на коліна,
Заспівала про шлях тернистий.
Довгі звуки в нитки вростали,
Проростали в квітки й листочки,
Розквітать на манишці стали,
Коли кінчила шить сорочку.
3. Вишивала її весною
Голубими струмками неба,
Чистим серцем і добротою,
Бо дитині в дорогу треба
Гей, сорочку я цю одіну,
Поміж люди у ній пройдуся.
Пелюстки з весняної піни,
Квіточки з доброти матусі.
ПРОГРАШ
Ясна вишивка даль і луки,
Соловїні пісні співучі,
Сльози радості і розлуки,
Ночі зоряні, невсипущі.
2р .
Незрадлива любов до сина,
Ніжна ласка.
У нитці кожній
Зачарована Україна.
У шляхи голобі несходжені
