Текст данной песни:
Протекла мов кров з ножа
По степу тонка межа
Ліворуч битва, а справа бій,
Чигає смерть у далі голубій.
Ми йдемо одна сімя,
Сто бійців і з ними я.
І день за днем, за разом раз,
На сто бійців один наказ.
День за днем, хто знає, де,
Був наказ і сотня йде.
Крізь вогонь і куль політ
Крізь вугілля і крізь граніт.
Ми йдемо одна сімя,
Сто бійців і з ними я.
І день за днем, за разом раз,
На сто бійців один наказ.
З рубежу і на рубіж,
З роздоріж до роздоріж
І так далеко твій рідний дім,
Кохана жде тебе у нім.
Навмання нас доля бє.
Вчора був, сьогодні є,
А завтра хтозна, що буде там
За Батьківщину життя віддам
Завтра я, а потім ти.
Хтозна як, та треба йти
До бою зброю, смерть ворогам
Нема спочинку моїм ногам
Ми йдемо одна сімя,
Сто бійців і з ними я.
І день за днем, за разом раз,
На сто бійців один наказ.
Люба, чуєш, ти не ридай
Він не вмре за рідний край
Хай гине ворог за наш Донбас,
Дорога дальня чекає нас.
Ми йдемо одна сімя,
Сто бійців і з ними я.
І день за днем, за разом раз,
На сто бійців один наказ.
Видос:
Видеоклип Родичі вимагають повернути бійців 30-ї бригади з АТО
В Житомире несколько дней подряд идут митинги военнослужащих 30-й бригады и их родственников. 19 августа они эмоционально призывали к ответу офицеров штаба, чиновников областной администрации, военного комиссара и даже губернатора.
Вопросов у них было много: почему не ставят штампы в военные билеты об участии в боевых действиях, почему отправили на войну прямо с работы, почему они были на Донбассе полгода вместо 45 суток, почему их бросили командиры, а главное - почему их официально не отпускают по домам, держа под угрозой уголовных дел за дезертирство. Никто им в итоге не смог толком ни на что ответить.
