Ти не сумуй, моя пташечко.
Життя мінливе, воно як вітер в ночі.
Я твою кожну рисочку, ношу у серці навік,
Ти чистий мій оберіг.
Треба нічку переждати і повернуться солдати.
Буде, як колись, тільки ти молись.
Треба нічку пережити і в волосся твого жито
Впасти, як колись.
Тільки ти молись.
Тільки лиш молись...
Ти не сумуй бо сльози на біду.
Мене почуй до тебе, мила, йду.
Я бачив око бурі, я бачив віщі сни,
Де нема війни. Де щасливі ми.
Ти зачекай, моя квіточко.
Бо час як хвилі,
Він забирає в пітьму.
Ти для мене біла ниточка.
Долаю я милі, а вітер дує в сурму.
Треба нічку переждати і замовкнуть всі гармати.
Буде як колись,тільки ти молись.
Треба нічку пережити.
Та чи зможу далі жити. Жити, як колись?
Тільки ти молись.
Тільки лиш молись
Ти не сумуй бо сльози на біду.
Мене почуй до тебе, мила, йду.
Я бачив око бурі, я бачив віщі сни,
Де нема війни. Де щасливі ми.
